Арбітраж трафіку – це коли ви приводите рекламодавцю покупців за винагороду: наприклад, відсоток від продажу або фіксовану суму за певну цільову дію. Арбітраж може бути “білим”, “сірим”, “чорним”. Сьогодні поговоримо про сірий арбітраж трафіку: розберемось, що це таке, чим він відрізняється від білого і чорного, хто і як його використовує.
Спочатку розберемось, що взагалі таке білий і чорний арбітраж.
Білий – це коли вебмастер використовує стандартні методи привертання клієнтів, не заборонені партнерськими програмами: наприклад, контекстну або банерну рекламу. А пропозиції в білому арбітражі ніяк не вводять користувачів в оману.
Чорний арбітраж – це коли вебмастер використовує заборонені способи привертання користувачів. Наприклад, клікандер: коли людина переходить на сайт рекламодавця автоматично, без кліку по рекламі. Або коли арбітражник веде трафік на пропозицію з очевидним обманом користувача. Наприклад, коли йому пропонують встановити, мовляв, безпечний файл з грою або корисним ПЗ, а фактично заражають комп’ютер вірусами. Або коли списують гроші за товар, а відсилають замість нього пісок або розбиті цеглини.
Сірий арбітраж – це щось середнє між чорним і білим. У цьому випадку вебмастер може трохи підшахрувати, щоб обійти обмеження CPA-мережі або конкретного рекламодавця. Або вести трафік на пропозицію, яка частково приховує правдиву інформацію від користувача. До речі, самі пропозиції часто не проходять модерацію в соціальних мережах, і для запуску рекламної кампанії потрібно використовувати клокінг або підмінювати креативи.
Наприклад, до сірого арбітражу відносяться:
пропозиції з онлайн-казино, оскільки всі вони працюють на свою чисту прибуток і майже ніколи не дають користувачам виграти;
пропозиції з СМС-підписками, оскільки інформацію про їх вартість часто приховують, і користувач не знає, скільки грошей насправді з нього знімуть;
дорвеї для привертання трафіку, оскільки вони засмічують пошукову видачу і офіційно заборонені пошуковими системами.
Умовно кажучи про те, що таке сірий арбітраж, можна вивести наступну формулу: це те, що офіційно заборонено CPA-мережами, але за це майже не покарають. Або покарають не сильно – просто виносять попередження.
Межа між чорним і сірим арбітражем досить умовна. По суті всі пропозиції, які не відносяться до білих, можна назвати і чорними, і сірими.
Схеми заработку в арбітражі трафіку різноманітні та широкі, і все залежить від обраного оферу та джерела трафіку. Для отримання прибутку арбітражник повинен витрачати менше на приваблення лідів, ніж отримає від рекламодавця. В серому арбітражі використовуються різні джерела трафіку:
– автоматично за допомогою редіректу;
– за допомогою клікандеру – сайт рекламодавця відкривається, коли користувач клікає на будь-якому місці дорвею;
– через посилання.
У останньому випадку дорвей практично функціонує як звичайний сайт, але всі посилання на ньому ведуть на сайт рекламодавця.
– на відвідуваних ресурсах, в коментарях під статтями;
– в соціальних мережах у обговореннях відвідуваних груп;
– на стіни користувачів у соцмережах;
– на форумах;
– у особисті повідомлення всюди, де передбачена можливість переписки між користувачами;
– на електронні скриньки за безкоштовними та платними базами електронної пошти та інше.
В серому арбітражі ще багато джерел трафіку – це і канали в Telegram, і хештеги в соцмережах, і дорвеї на YouTube. Схеми заработку дуже різноманітні. Можна, наприклад, створювати дорвеї на відеохостингах під офер з дитячою іграшкою, або спамити на форумах посиланням на курс з заробітку в Інтернеті.