«Midjourney малює краще за мене».
«Figma вже сама знає, куди ставити кнопку».
«Замовник сказав: навіщо дизайнер, якщо є нейромережа».
Ці фрази — не жарти з мемів, а реальні думки дизайнерів у 2025-му. AI уже малює банери, генерує лендинги, пакує логотипи за секунду. І схоже, ринок більше не в шоці, а просто тихо переглядає бюджети на дизайн-команди.
Та попри хайп, є нюанс: дизайн — це не тільки картинка, а ще й контекст, стратегія, досвід користувача й емоційна глибина. І поки нейромережа генерує, хтось має вирішити, що саме варто генерувати і навіщо.
Розкажемо зараз про 5 дизайнерських ролей, які AI не замінить, бо вони про сенс та ідею, не про пікселі. І якщо ти ще не зник у фіді згенерованих обкладинок, саме час зрозуміти: що залишиться твоїм, коли рутина піде в нейронку.
AI може видати сто візуалів, але не скаже, чому саме цей піде в продакшн.Бо для нейромережі немає бренду, продукту, цільової, болю користувача чи tone of voice. У неї є лише запит: «зроби красиво».
Артдир — це не про “вибрати кращу картинку”, а про знати, для чого вона взагалі потрібна. Він як режисер: бачить, як має працювати візуал, кому він говорить, як вписується в комунікацію, маркетинг і продуктову ціль. Не «гарно», а “чітко в контексті” — от що вирізняє артдира з досвідом.
AI генерує швидко. Але фільтрує, об’єднує, думає і ставить крапку — людина. Бо креатив без контексту — це просто шум, а в руках артдиректора — інструмент, що вирішує задачу. Саме тому ця роль тільки посилиться.
AI може намалювати привабливий інтерфейс. Але не зрозуміє, чому користувач злився на другому кроці форми. Він не знає, коли людина сумнівається, коли втомлюється, коли не бачить кнопку «підтвердити» і йде. Для нейромережі досвід = пікселі. А для UX-дизайнера досвід = шлях, логіка, емоції й бар’єри.
UX — це не те, як виглядає, а те, як працює. І тут штучний інтелект безсилий без людського розуміння контексту, поведінки, потреб.
Так, AI може зібрати симпатичний лендінг у стилі «2025 trend UI». Але UX-дизайнер зробить так, щоб цим лендінгом було зручно користуватись, хотілось пройти до кінця, і не виникало запитань типу “а де кнопка?”
Поки нейромережа генерує обгортку — UX-дизайнер формує відчуття взаємодії. І саме це відчуття вирішує, буде користувач далі рухатись — чи закриє вкладку.
AI може згенерувати тисячу банерів і кожен із них буде технічно “гарний”. Але бренд там розсипається вже на третьому. Бо нейромережі байдуже, чи це «той самий стиль», «той самий голос», «та сама емоція». Вона не розуміє, що бренд — це не просто логотип і кольори. Це відчуття впізнаваності, єдності, цілісності у кожному візуалі.
І саме тут на сцену виходить бренд-куратор — дизайнер, який стежить, щоб візуальна мова бренду не розвалилась після пари запитів у Midjourney.
Це не просто «чи правильний відтінок синього». Це про те, чи звучить бренд як бренд, чи не ламається довіра користувача, чи залишає компанія однакове враження в усіх точках контакту.
Особливо важливо це для:
AI — це інструмент для створення зображень. А бренд — це послідовність, яка формує відчуття. І поки нейромережа генерує — саме людина тримає візуальну систему в купі. Щоб бренд не просто «був» — а говорив єдиним голосом і виглядав як цілісна особистість.
AI може красиво заверстати екран. Але він не знає, що після цього екрана користувач масово відвалюється, а продукт — недоотримує прибуток. Інтерфейс — це не про кнопки. Це про шлях до цілі. І якщо ти не розумієш, яка саме ціль у бізнесу, — жодна генерація не допоможе.
Продуктовий дизайнер — це не просто візуальщик. Це стратег і аналітик. Він працює не тільки з екранами, а з конверсіями, фічами, користувацькими сценаріями, обмеженнями розробки і тиском сейлзів. AI на це не здатен — бо він не враховує ні метрики, ні поведінку, ні бізнес-цілі.
Це роль на перетині UX, UI, аналітики і бізнесу. І поки AI бачить тільки гарну кнопку, продуктовий дизайнер бачить її місце у воронці, її ефективність у гіпотезі й вплив на revenue.
AI не думає про цілі, а лише виконує запити. Тому продуктовий дизайнер — це той, хто перетворює дизайн на інструмент прибутку, а не просто на піксельну композицію. І саме тому ця роль стане ще важливішою.
Поки одні скролять Twitter у пошуках “AI замінить дизайнерів?”, інші вже керують генеративками як продакшеном. На ринку з’явилась нова гібридна роль — AI-куратор. Це дизайнер, який не просто “вміє в Midjourney”, а вибудовує процес роботи з нейромережею як з частиною дизайн-системи.
Його завдання — не намалювати, а створити результат через AI:
Це — роль майбутнього, яка народжується прямо зараз. Бо компаніям потрібні не просто генератори картинок, а люди, які вміють змусити AI працювати на бренд, цілі й стиль, а не просто “зроби красиво”.
Креативного мислення, візуального смаку й розуміння задачі AI не має. А от у тандемі з дизайнером, який уміє ним керувати — стає надпотужним інструментом, який відкриває нові формати, масштабує продакшен і реально дає перевагу. AI не ворог. Але тільки якщо ти режисер, а не статист у чужому кадрі.