У сучасному бізнесі особистий бренд C-level стає таким же важливим як і бренд компанії. Від того, як керівник говорить про стратегію, ухвалює рішення і взаємодіє з ринком, залежить довіра клієнтів, співробітників та інвесторів.
Майк Вайзман, Head of Brand в NGM Game, упевнений: за будь-яким логотипом завжди стоїть ідея, команда та особистість. У нашій розмові ми обговорили, чим топ-менеджер відрізняється від фахівця, які якості формують лідерство і які підходи допомагають бренду зростати на глобальному рівні.
Спеціаліст закриває завдання ідеально, як снайпер у CS. А C-level грає клатч: команда вже “злита”, закупу немає, інфа каламутна, але ти один проти чотирьох і тягнеш раунд. Тут важлива не точність, а стратегія і вміння тримати всю карту в голові.
Найяскравіше – це ребрендинг Яндекс.Таксі в Yango. Ми розуміли: одна справа змінювати логотип у невеликої компанії, і зовсім інша у сервісу, яким користуються мільйони людей щодня. Ризик був очевидний: втратити звичність бренду, заплутати користувачів і просісти за показниками.
Але ми зробили ставку на розширення екосистеми: таксі – це тільки вхід, а далі доставка, каршерінг, їжа, весь набір сервісів. У підсумку ребрендинг не просто “пройшов непомітно”, а став драйвером зростання. Користувачі прийняли новий бренд, а ринок побачив, що це вже не просто застосунок для поїздки, а повноцінна платформа.
Це про відповідальність за все, що думають про компанію: від користувачів до партнерів і співробітників. Навіть якщо десь в оператора кривий банер – винен ти. Brand – це не логотип, а загальний сенс, який об’єднує всіх навколо продукту.
Тут як у родині: ніхто не пам’ятає, хто реально розбив вазу, але мама завжди впевнена, що це ти.
Для гравців – емоції: “Хочу ще”. Для інвесторів – цифри: retention, GGR, зростання. Умієш показувати і емоцію, і метрику одночасно, значить, раунд твій.
Здивую, але це не бізнес-література, а Сергій Лук’яненко. Його “Нічний дозор” чудово показує менеджмент у чистому вигляді. Там же все як у компанії: є керівництво (Світлі й Темні), є співробітники різного рівня, і в кожного – свої KPI та ресурси. Хтось виконує завдання чітко за інструкціями, а хтось діє креативно і бере на себе більше.
У підсумку правильно “перемішування” сильних і слабких сторін співробітників допомагають рухати компанію, та й історію, вперед.
Для мене це нагадування: хороший лідер не сліпо слідує “кодексу” компанії, а розуміє контекст і вміє приймати рішення в сірій зоні.
Роби швидше і не чекай “ідеального моменту”. Помилки – це нормально. Йди за душею.