Падел — вже не лише про айтішників і арбітражників. Він давно вирвався з афілейт-баблів і стає новим способом знайомитись, заряджатись і домовлятись. Ми вже писали, як усе це виглядає — коли на корті летять сет-пойнти, а за лінією подачі — нові угоди.
Тепер — продовжуємо. Цього разу — історія Каті Єгорейченко, Partner Relationship Manager у HOMD Media, для якої падел — не просто гра, а спосіб знайти спільну мову без жодного small talk. Вперше вона спробувала його в Маямі — з цікавості, без очікувань. А сьогодні пояснює, чому падел легко заходить новачкам, чим він відрізняється від тенісу і як гра об’єднує людей краще за будь-яку зустріч.
Якщо раніше цю гру асоціювали переважно з Іспанією чи Аргентиною, сьогодні вона стрімко виростає там, де ще вчора про неї майже не чули.
В Італії, наприклад, уже понад 9 000 кортів — це один із найвищих показників у Європі. Швеція зробила стрибок від 500 кортів у 2019 до понад 4 000 у 2022 році. А США лише нещодавно увійшли у гру, але з темпом, який вражає: менше 20 кортів у 2019 проти понад 450 у 2023. Загалом у світі на початок 2024 року вже працює близько 60 000 майданчиків, із яких понад 70% — у Європі.
HOMD Media / Partner Relationship Manager
Моя історія з паделом почалась шість років тому, коли я ще жила в Маямі. Запросили на відкриття нового клубу — прийшла просто за компанію, а вийшла з новим захопленням. У мою колекцію додався ще один ракетковий спорт.
З того часу падел для мене — це вже не просто гра. Це щось свіже, трендове, нове. Особливо це відчувається після 20 років у тенісі. Як людина, яка грала і тренувала, я добре розумію, чому зараз усі переходять на падел: старт тут набагато простіший. Якщо для тенісу потрібно в середньому з десяток тренувань, щоб бодай щось нормально вийшло, то в паделі — вже після третьої гри можна фігачити з друзями. І ще один бонус: падел дешевший. І для гравців, і для тих, хто хоче відкрити свій клуб.
Але не тільки в цьому фішка. У паделі не важливо, хто ти — girl чи boy. Головне — щоб усі на корті грали на одному рівні. І тоді буде й драйв, і задоволення.
Ще один плюс — це гра про комунікацію. Спільний досвід, одна тема для розмов, купа фану. Ну скажіть, що може бути краще?
А головне — на корті люди відкриваються по-справжньому. За одну годину гри можна побачити більше, ніж за десятки робочих зумів. А для бізнесу це, погодьтесь, золото.
Коли граєш не лише for fun, а вже серйозно — ще цікавіше. Я була на кількох турнірах і щоразу ловила той самий вайб: азарт, кайф, ком’юніті. Падел тим і крутий — кожен приходить по своє. Хтось хоче виграти, хтось просто розім’ятись і відпочити. І це нормально! Все залежить від організаторів, звісно — але атмосфера вирішує все.
До речі, давайте вже забудемо міф, що падел — це тільки про афілейт-тусовку. Цей спорт уже скрізь — і набирає обертів не перший рік. Не згадаю іншого спорту, який так стрімко злетів.
Для мене падел — це не просто спорт. Це про перемоги, драйв, перезавантаження, нові знайомства і досягнення.
І наостанок — невеличка порада для тих, хто тільки починає. Не біжіть одразу купувати найдорожчу ракетку. Вона може бути взагалі не ваш варіант. Важливо, щоб була зручна і легка. Орендуйте кілька моделей, спробуйте — знайдете свою. Або просто напишіть мені — підкажу 😉 Побачимось на корті!