Як почати кар’єру у 2026 році: поради HR-експертки, які допоможуть виділитися серед кандидатів і побудувати сильний професійний фундамент

У 2026 році старт кар’єри вже не схожий на знайомий сценарій «вивчився, влаштувався, працюєш роками». Ринок рухається швидше, ніж встигають оновлюватися навчальні програми, а перша професія все частіше стає не фінішною точкою, а тестовим полігоном.

Молоді фахівці бояться втратити рік-два «в нікуди», роботодавці — помилитися з вибором, а LinkedIn щодня нагадує, що хтось у 23 вже став C-level. У цьому шумі легко розгубитися й почати гнатися не за досвідом, а за красивою назвою посади.

HRD, HR & Career Consultant Alona Kasinova пропонує подивитися на старт кар’єри інакше — як на стратегічний період інтенсивного навчання в реальному бізнес-середовищі. Не боятися експериментів, але чітко відрізняти розвиток від експлуатації і не плутати активність із метушнею.

Якщо ви тільки на старті, цей текст може стати вашим першим орієнтиром. І, можливо, допоможе зробити, якщо не ідеальний, то правильний крок.

З чого варто починати кар’єру в 2026 році людині без досвіду, якщо не хочеться втратити 1–2 роки?

Я рекомендую почати з питання “де я швидко стану спеціалістом, який зрозуміє, як функціонує бізнес?” Бо професії видозмінюються, навички втрачають актуальність, а здатність розуміти процеси, людей і технології — це те, що завжди залишиться з вами.

Часто кажу молодим фахівцям: “Не шукайте ідеальну роль, шукайте середовище, де зможете набути реального досвіду”. Тому головне завдання на цьому етапі — побудувати перші 12–18 місяців як інтенсивне навчання в реальному бізнес-контексті.

Які базові навички сьогодні є обов’язковими майже для будь-якої першої роботи, незалежно від сфери?

Сьогодні роботодавці звертають особливу увагу на майндсет кандидата. Наприклад, аналітичне мислення, адаптивність та здатність до навчання — це вже базові вимоги для більшості позицій.

Перша робота — це такий собі тест на гнучкість і здатність бути частиною системи. Резюмуючи, я б виділила такі навички:

1. навичка ефективної комунікації,
2. бажання та здатність навчатися і сприймати фідбек,
3. самоорганізованість, відповідальність, гнучкість,
4. лояльність.

На що рекрутери дивляться в резюме новачка в першу чергу, якщо там ще немає комерційного досвіду?

У таких резюме рекрутер, перш за все, шукає ознаки потенціалу. І так, це часто займає буквально 30 секунд. “Під лупу” потрапляють:

1. Логіка мислення й структура: як оформлено документ, чи є там структура, логіка, відсутність помилок.
2. Наявність навчання чи будь-яких дій, направлених на розвиток: стажування, некомерційні проєкти, студентські активності, фріланс-проєкти, курси тощо.
3. Адекватність очікувань і самоусвідомлення. Рекрутер звертає увагу на те, як кандидат описує себе, чи є розуміння рівня junior/trainee, чи людина одразу претендує на senior позицію і відповідний оклад.
4. І, при необхідності, наявність освіти у конкретній сфері.

Які дії на старті кар’єри виглядають “правильними”, але насправді гальмують розвиток і відштовхують роботодавців?

Якщо коротко, то більшість помилок на старті пов’язані не з відсутністю знань, а саме з мисленням і поведінкою:

1. Ставка тільки на hard skills та ігнорування soft-тів. Це класика. Люди прокачують інструменти, але не вміють домовлятися, чути фідбек або визнавати помилки. При цьому переважна більшість компаній відмовляє кандидатам через невідповідні soft skills, навіть якщо технічні навички були на гарному рівні.
2. Пасивна позиція. Багато хто думає, що на старті треба “не висвічувати”, з усім погоджуватися й чекати інструкцій. Для бюрократизованих, закостенілих бізнесів, мабуть, це і вірна стратегія, але не для більшості сучасних укр. компаній. Керівники шукають людей, які проявляють інтерес і пропонують рішення.
3. Страх помилок, або “я мовчу, щоб не виглядати дурним”. Питати — це нормально, більш того — це базовий мінімум. Помилятися також нормально. Не помиляються лише ті, хто нічого не робить. Більше того, новачкам не довірять ті задачі, де помилки коштують дорого, тому сприймайте помилки як інвестицію у ваш досвід.

Чи має сенс у 2026 році йти на стажування або на джун-позицію без оплати і за яких умов це виправдано?

У 2026 році неоплачуване стажування — це скоріше виняток, який потребує виправданих причин. Інакше, ви просто ризикуєте бути експлуатованими під соусом отримання досвіду. Щиро радію, що український бізнес, в переважній більшості, це розуміє. А от, до прикладу, у ЄС близько половини стажерів працюють без оплати, і саме через це Єврокомісія намагається посилити правила проти “фейкових стажувань”, де люди фактично виконують роботу штатного співробітника без зарплати.

Коли неоплачуване стажування може бути виправданим, на мою думку:

1. Освітній, а не робочий контекст, коли це частина навчальної програми у ВНЗ, наприклад.
2. Отримання унікального досвіду: робота з топ-експертами, технологіями або ринком.
3. Короткий, чітко обмежений період з узгодженими умовами переходу на оплачувану роботу.
4. Сильний нетворк і навчання: менторство з регулярним фідбеком + проєкти у портфоліо.
5. Волонтерський досвід.

Як новачку зрозуміти, що він реально росте як фахівець, а не просто закриває задачі за мінімальні гроші?

Найчастіше такі речі відчуваються на рівні інтуїції ще до того, як їх можна чітко сформулювати. Проте залюбки поділюсь маркерами росту, які я спостерігала за свій досвід в HR:

1. Задачі вже виконуються “на автоматі”, швидше приймаються рішення, більш впевнено прогнозуються результати, перспективи та ризики.
2. Такі спеціалісти починають помічати бізнес-контекст і бачити ширше своїх робочих задач.
3. Вони виходять із зони комфорту, їм починають довіряти більш складні задачі, а згодом і проблеми. З ними радяться, до їхньої точки зору прислухаються.
4. І, звичайно, гроші — дуже чесний маркер. Їм готові платити більше як у поточній компанії, так і на ринку загалом.

Як кандидату без досвіду виділитися серед сотень новачків у 2026 році?

Звучить іронічно, але вас мають побачити. Сотні відправлених резюме можуть не дати результату. Набагато важливіше — як ви взаємодієте з професійним середовищем.

Яку пораду дати тому, хто тільки зараз починає кар’єру з нуля у 2026 році і боїться зробити неправильний крок?

Неправильний крок майже завжди цінніший за відсутність кроку. До прикладу, Forbes, Randstad та FDM Group свідчать про тенденцію, що часті зміни ролей на старті кар’єри пов’язані з більшим кар’єрним зростанням та навичками.

Починайте із маленьких експериментів. Не ставте собі за мету одразу знайти «роботу мрії». Замість цього:

• Обирайте ролі та сфери, дайте собі можливість реально дізнатися, що вам подобається, а що — ні. Пробуйте стажування, короткі проєкти, фріланс, внутрішні ротації у компанії.
• Розширюйте свій нетворкінг, не бійтеся просити порад, брати консультації чи просто слухати про факапи більш досвідчених колег (часто там ховаються цінні уроки).
• Не чекайте на ідеального ментора або компанію, яка всьому навчить і проведе за руку до результатів. Якщо так трапиться, то вважайте, що ви спіймали вдачу за хвіст. Проте відповідальність за ваш кар’єрний розвиток, перш за все, на вас самих.

Початок кар’єри — це завжди трохи хаосу, трохи страху і багато сумнівів. І це окей. Бо кар’єра — це не завжди шлях виключно “вгору”; це часто серія експериментів, і сучасний ринок це дозволяє.
Не чекайте, що все відразу буде зрозуміло — важливо помічати власний прогрес і визнавати власні зусилля, навіть коли результат ще не ідеальний. Професіоналізм починається з відповідальності за власний розвиток.