-30%. -40%. -50%. І… нуль емоцій.
Здається, ти зробив усе правильно. Підготував акцію, закинув креатив у рекламний кабінет, нагадав у сторіс і навіть дав «тільки до 23:59». Але замість шквалу замовлень – тиша. Можливо, хтось тицнув у кнопку. Можливо, ні. Але точно не те, на що ти розраховував.
І ось тоді починається класика запуску по-українськи:
Та проблема не в продукті. І не в гаманцях аудиторії. Проблема – у відсутності системи. У тому, що ти зробив промо, але не зробив підготовку. І твоя знижка полетіла в порожнечу.
У цьому матеріалі ми зібрали 5 головних причин, чому навіть хороший продукт не продається – ні зі знижкою, ні без.
Орієнтувались “на всіх” – а отримали “від усіх нуль”.
Це найчастіший гріх українських запусків. Ви вигадали класний продукт, поставили «адекватну» ціну, навіть замовили креатив. Але не змогли відповісти на одне питання: для кого саме це?
У 2025 році «всі» – це синонім до «нікого».
Це коли ви заливаєте промо на широку аудиторію – бо так простіше, бо «і так хтось купе», бо «хай алгоритм розбереться». У результаті Meta не розуміє, кому що показувати, а люди не розуміють, навіщо їм ваш продукт.
Цільова аудиторія – це не гіпотетичний «Лев з Ужгорода, який цікавиться продуктивністю». Це конкретні патерни поведінки, запити і тригери.
Що зробити:
Факт: часто люди купують не з тієї причини, яку ти вважаєш основною. Замість «екологічно» – «влізли всі іграшки».
«Жінки 25–40» – це не сегмент.
«Мами з двома дітьми, яким важливо, щоб усе влазило в одну сумку» – вже ближче.
«Люди, які готуються до подорожі і хочуть пакування без стресу» – ще краще.
Що зробити:
Не треба одразу зливати бюджет на широкі кампанії. Запусти A/B тест з різними креативами і меседжами на окремі групи.
Що зробити:
Замість абстрактного «Наш продукт створений для комфортного користування у швидкому ритмі міста» – скажи:
Що зробити:
Найкраще джерело даних – твоя ж кампанія. Веди таблицю: що працює, де клікають, хто реально купує. Не гадай, а спостерігай.
Що зробити:
Не намагайся догодити всім. Знайди своїх і говори з ними чесно, просто і прямо. Тоді навіть без знижки тебе купуватимуть. А зі знижкою – ще й рекомендуватимуть.
«Мінус 50%!» – ок, але на що? Навіщо? І кому воно треба прямо зараз?
Знижка – це не меседж. Це акцент. І якщо це єдине, що ви змогли сказати про свій продукт – значить, ви не сказали нічого.
Щоб покупка відбулась, у людини має зійтись два тригери:
Не “-20% на крем”, а: “Пігментація після літа? Забери потужний серум зі знижкою до 1 вересня – і не шкодуй у жовтні.”
Знижка – це причина звернути увагу. Але увагу треба зачепити сенсом.
Цінність: Що саме я отримаю, яку ситуацію покращу, чим це змінить моє життя/роботу.
Терміновість: Чому не можна відкласти на потім? Що я втрачу?
Приклад:
Ні: “Онлайн-курс про продажі. Знижка 30%”
Так: “Продаєш крутий продукт, але чуєш «я подумаю»? Навчися закривати клієнтів через 3 повідомлення. Знижка діє до понеділка – тоді старт.”
Твій клієнт втомлений, розсіяний і дивиться сторіс між червоним світлом і робочим дзвінком. У нього є 5 секунд, щоб зрозуміти: «Мені це треба».
Промо без терміну дії – не промо, а знижка з супермаркету. Додай логічну терміновість:
Але не бреши. Якщо “знижка тільки до вечора” – вона справді має зникнути.
Знижка без сенсу – це просто дешевий цінник у морі дешевих цінників. Щоб продукт купували, треба не скидати – а пояснювати. Хто ви. Для кого. І чому саме зараз.
Це той самий банер, який ти бачив сьогодні вже п’ять разів. Просто з іншим лого. Білий фон, фото з фотостоку, напис «Знижка до -30%», трохи тіні й стандартна кнопка «Купити».
Твоя аудиторія гортає стрічку – і проходить повз. Бо вона це вже бачила. І не один раз.
Проблема слабкого креативу не в тому, що він поганий технічно. А в тому, що він ні про що. Він не говорить мовою ЦА. Не розв’язує її біль. Не влучає у її контекст. І взагалі – не викликає емоцій.
Замість абстрактної «жінки 25–45», уяви Таню з Чернівців. Вона працює на фрілансі, хоче спати на нормальній постілі й не викидати 2 тижні зарплати на один комплект. І напиши для неї.
У стрічці – візуальний шум. Якщо твій банер виглядає так само, як інші, ти вже програв. Вирізняйся:
Люди втомились від слів «якість», «знижка», «комфорт». Вони хочуть побачити, як це виглядає в їхньому житті.
Слабкий візуал = злитий бюджет, який потім «відбивають» додатковими кампаніями. Один добре зроблений креатив, який зачіпає – дасть більше, ніж 10 універсальних банерів.
Універсальний креатив – це як універсальна закуска на фуршеті: ніби їстівна, але ніхто не пам’ятає, яка вона була. А от той, хто зробив рол із манго й соєвим соусом – у пам’яті залишиться.
Роби креатив, який неможливо прогортати. Бо він не схожий на рекламу – він схожий на життя твоєї ЦА.
Ви зробили класний продукт, придумали знижку, навіть намалювали сміливий креатив – і запустили це в Instagram. Але ваша аудиторія – в Telegram. Або навпаки: ви налаштовуєте таргет у Facebook на айтішників, які взагалі читають усе у LinkedIn.
І результат стандартний: витрачений бюджет, пара випадкових кліків і головне питання в голові – «А де люди?»
Порада: Створи умовного героя й чесно відповідай – де б він натрапив на ваш продукт випадково?
Навіть найкрутіша ідея розсиплеться, якщо подати її у форматі, який не працює на конкретній платформі. У TikTok люди шукають емоцію, динаміку й шоу – тому там не працює сухе оголошення на білому фоні. У Telegram цінують прямоту, чесний тон і голосові – тож перенесені з Instagram банери виглядають фальшиво. LinkedIn – це про користь, експертність і позиціювання, а не про меми й кліпарти з кривими шрифтами.
Суть проста: адаптуй формат до того, як споживає контент твоя аудиторія. Якщо ти знімаєш TikTok у стилі презентації з Google Slides – він не злетить. Якщо публікуєш в Instagram три абзаци тексту без візуалу – це не побачать. Якщо в LinkedIn замість кейсу викладаєш крінжовий банер зі знижкою – тебе просто “прогортають”.
Платформа диктує формат. А формат – чи дочитають і клікнуть.
Мало бути “на всіх платформах” – треба бути релевантним. Якщо бренд у LinkedIn виглядає, як стендап, а в TikTok – як банківська інструкція, довіри не буде.
Якщо ти показуєш продукт не там, де його шукають – ти не продаєш. Ти просто створюєш шум. І чим більше такого шуму – тим складніше буде “достукатись” навіть тоді, коли зробиш усе правильно.
Проблема не в продукті. Проблема в тому, що люди бачать вас уперше – в момент, коли ви вже просите у них гроші. Без знайомства. Без довіри. Без контексту. А головне – без причини взагалі звернути увагу.
Це не просто “вийти в сторіс за 3 дні до старту”. Це послідовна система, яка готує людину до того, що:
Прогрів = контент + емоційний зв’язок + відчуття “це для мене”
Ідеально – 3–4, якщо аудиторія «холодна» або нова. Це може бути:
Приклад для запуску курсу:
Прогрів – це не тільки перед запуском. Це режим постійної готовності: ти можеш бути “тихий”, але присутній. Коли на тебе підписані, але ти не з’являєшся тижнями – ти зникаєш. Коли ти зʼявляєшся з цінністю – тебе чекають.
Люди купують у тих, кого знають і кому довіряють.Якщо ви зʼявляєтесь раптово – вас сприймають як холодного незнайомця з проханням дати гроші. Якщо ви зігріваєте, розповідаєте, показуєте – ви переходите в категорію “свій”. А “свого” купують частіше.
Хочеш продажів? Стань частиною реальності своєї ЦА.
Будь поруч, коли вони вагаються, коли обирають, коли читають, коли залипають у стрічку. І тоді, коли зʼявиться твоя знижка – вони вже знатимуть, за що платять. І кому.