
Грудень завжди звучить по-своєму.
Хтось вмикає класику, щоб втримати фокус, хтось Slipknot, щоб увійти в режим «максимальної продуктивності», а інші джаз, який пахне теплом гірлянд і просеко. Ми запитали у представників українського диджиталу, маркетингу та креативних індустрій, яку музику вони слухають у робочі дні й що вмикає в них справжній новорічний вайб.
Результат бачите! Справжня антологія грудневих саундтреків: від фортепіанної класики до pop-punk нульових, від Дорофєєвої до Frank Sinatra, від жорсткого року на початку місяця до джазового фіналу.
Коротко: це плейлист, у якому кожен впізнає себе або свій настрій цього грудня.

Обожнюю слухати плейлисти на YouTube формату «Музика для концентрації» чи «Медитативна музика». У крайньому разі будь-який діп-хаус сет. Головне, щоб без слів, аби нічого не відволікало. І обов’язково у вакуумних навушниках, для повного занурення

У грудні в мене є свій особистий саундтрек продуктивності: «Хрещатик» Павла Зіброва та «Киянка» Гаріка Кричевського (українська версія).
І, звісно, Дорофєєва, бо її музика вмикає робочий темп навіть у найноворічніші дні.

Останнім часом часто слухаю Slipknot, особливо, трек People = Shit. Він миттєво вмикає мене в робочий режим.
У машині зазвичай ставлю Archive або Deftones. Але якщо їду не сам, то доводиться слухати Дорофєєву. Що поробиш.

Під час роботи я слухаю All Time Low, відкрила їх у 15 років саме взимку, тож щороку в грудні повертаюся до улюблених альбомів.

Буду банальним. Звісно, легендарний трек, під який ідеально закутатись в ковдру, дивитись як падає сніжок, а саме трек: “Смарагдове небо”!

Мій миттєвий перемикач у святковий настрій — «Jingle Bell Rock» у виконанні Bobby Helms. Увімкнеш і вже не в робочому чаті, а десь між ялинкою, шампанським і списком подарунків.

В мене не буває новорічного настрою з 1998 року. Тоді мені подарували касетний плеєр, на якому я слухав “Рукі Ввєрх”. З того часу жоден новорічний подарунок не приносив мені більше щастя.

Новорічний настрій для мене — це Frank Sinatra та George Michael.

Легенький джаз з елементами дарк-техно!

Точно естрада 90-х і 00-х: тепла, ностальгічна й трошки магічна. А ще, мій улюблений мюзикл “Вечори на хуторі біля Диканьки”, бо де ще стільки справжнього новорічного дива?

Грудень досить динамічний місяць. Попри те, що за вікном сіра картинка міста, яка нагадує мені пекло. Думаю, пекло так і виглядає, як Київ в грудні. Може ми вже в пеклі?
А настрій підіймає радісний сміх моїх близьких людей. Це найкраща музика.

У моєму плейлісті грудень звучить як pop-punk нульових!