Не пропусти цікаві новини
Паблік – мертвий, хай живе комʼюніті.
Поки бренди в Insta моляться на охоплення, а в LinkedIn намагаються не здохнути від серйозності, у Telegram ростуть цілі армії фанатів. Тут не треба випрошувати покази чи підлизуватись до алгоритмів. Тут головне – бути собою. З характером. З голосом. З позицією.
Ми зібрали досвід людей, які не просто ведуть канали – вони будують культ навколо себе. Як не згоріти за місяць, чому публічність – не мастхев, і що вбиває Telegram-комʼюніті швидше, ніж крінжова реклама? Усе – нижче.
Тут буде корисно і тим, хто тільки запускає канал, і тим, хто хоче розігріти свою армію підписників до стану “топлю за цього чувака на 100%”.
Олег Купець, Owner Kupets Team, власник каналу KUPETS_TRAFТут все зрозуміло, бо Телеграм – це простий і прямий інструмент. Без зайвих фільтрів. Все, що ти написав в своєму каналі одразу бачать люди. Крім того, тут не треба “обходити” алгоритми чи випрошувати покази у платформи.
Аудиторія звикла до швидких форматів, чесного тону, звикла до змісту без прикрас, все чесно та прозоро.
І головне – тут люди самі обирають, чи їм з тобою по дорозі. Це не соцмережа це швидше розмова зі своєю аудиторією.
Вадим, власник каналу Де депи, Лебовські ⁉️Все просто. Бо Дуров дійсно щось знає, тож створив ідеальну платформу для об’єднання людей та комунікації. І так склалось, шо крипта стала популярна в Телеграмі, а от про інші ніші я так не можу сказати, бо з ними не працюю.
Роман Корчак, власник каналу real_targetДля мене телеграм це про експертизу, можна звісно вести і лайв блог, але на мій погляд з цим краще впорається інстаграм. Тут швидко розлітається будь-яка новина, зручніше спілкуватись і утримувати увагу аудиторії.
Надія, head of SMM Lead Panda MediaВсе просто. Тут багато робочих чатів є в тг, тому для людей, які працюють 24/7 — це ефективний майданчик. В одному місці і попрацював, і чекнув новини в ніші, і з колегами поспілкувався. Тож попри популярність Діскорда в цій ніші, Телеграм все одно залишається актуальним.
Марія-Вікторія, авторка каналу Жіночий погляд на ГЕМБЛІНГ Перша причина – в Telegram набагато простіше будувати комʼюніті, ніж в інших соцмережах. Це насамперед месенджер, а комунікація – його суть. Люди обʼєднуються в чатах, реагують, доповнюють, сперечаються – саме ця жива взаємодія створює справжню спільноту.
Друга – формат споживання контенту. TГ – це про думку й текст. Тут дійсно читають – навіть лонгріди на 10 000 знаків. І не треба “вилизувати” креатив – головне, що ти пишеш, а не як виглядає обкладинка.
Регулярність тут не критична. У чатах активність генерує сама аудиторія – підіймає теми, підтримує рух. Плюс – зручні внутрішні інструменти. Канал для інфо, чат для обговорень, закритий канал за підписку, автоворонки через ботів – усе всередині екосистеми.
Мультиканальність залишається важливою. Але Telegram – ідеальний “пункт збору” трафіку: тут простіше будувати комʼюніті, утримувати увагу, спілкуватись напряму й продавати.
Сформулюй свою мету — навіщо ти тут і про що говоритимеш. Не вигадуй нішу й не намагайся вгадати, що «зайде». Просто говори про те, чим реально живеш. Саме це й чіпляє.
Одразу поділись кількома постами — з характером, із власним почерком. Не копіюй інших. Навіть якщо тема схожа, написане своїми словами звучить інакше. Люди легко зчитують, коли пише жива людина, а не шаблон. Не бійся відрізнятись — твій стиль може не всім сподобатись, і це абсолютно нормально.
Будь чесним. Не пиши того, в чому не впевнений, не прикрашай і не бреши. Довіра — найцінніше, що є в комунікації. Її дуже легко втратити й важко повернути.
Коли запустиш канал — не кричи «підпишись» і не запускай ботів. Просто покажи його тим, хто вже з тобою. Нехай самі вирішують, чи залишатися.
Мій канал виріс саме так: без вкладень у рекламу, без розкрутки. Повільно — але від поста до поста, від діалогу до діалогу. І саме тому він живий. І справжній.
Одразу попереджую, з мене поганий порадник в цьому плані, тому що ми потратили на канал біля $20к на розвиток, але не можу сказати, що це було доволі ефективно.
Але взагалі, головні кроки в розвитку це:
Розкажу про це не кроками, а загальним підходом, який складається з трьох головних пунктів.
1. Сильна ідея + позиціювання + назва.
Хто ти, для кого ти, і чим ти особливий? Будуй спільноту навколо себе, має бути певний кістяк, який буде рухати і тебе і спільноту.
2. Контент-план або чітке розуміння про що твій тг-канал.
Не імпровізація, а чіткий маршрут, що і як ти будеш робити – інакше через тиждень вигориш.
3. Перші 1000 людей найважчі з точки зору психології.
Особисті запрошення, нетворк, реклама. Це той кістяк про який я говорю. З тобою будуть люди, які були перші. Це твій сошіал траст.
Тут немає чарівної пігулки або промту, якогось секрету. Для того, щоб стартувати необхідно зробити три речі:
І, звісно, не зупинятися, адже перемагає той, хто постійно змінюється та працює.
Знову ж таки – в чому суть? Чому люди мають читати твій канал? Чим ти будеш його наповнювати?
Дай відповідь на ці 3 прості запитання перед запуском.
Канали краще робити з вузьконаправленою тематикою, з вужчою ЦА, щоб люди знаходили однодумців – тоді більша вірогідність, що ти потрапиш в яблучко і утримаєш читачів.
Сформулюй цінність і стиль подачі. Успішний канал – це не лише що ти говориш, а й як. Власний стиль – це те, що вирізняє тебе серед сотень інших.
Створи мінімальну інфраструктуру перед запуском – новий підписник має потрапити у вже живий простір: оформи канал, опублікуй перші 5-10 постів, підготуй чат для обговорень або бот.
Завжди гарно працюють живі нотатки з процесу, над яким ти зараз працюєш. Людям цікаво спостерігати в реальному часі: що тестував, що злетіло, а що — навпаки, не зайшло.
Формат простий: скрін результату + твоя думка. Мінімум зусиль — максимум залучення. Також добре заходить іронія й самоіронія: меми, приколи — але свої, а не “здерті” з пабліків. Окремо працюють короткі мануали без води, з конкретикою, яку ти сам перевірив на практиці.
І, звісно, реакції на інфошум: срачі, обговорення ринку, публічні конфлікти, новини індустрії. Живі дискусії з чіткою позицією — завжди тригерять залучення. Принцип простий: не граєш роль — не вигораєш. Коли чесний із собою й аудиторією, не потрібно вигадувати себе наново кожного разу. І працювати стає легше.
Все просто: не потрібно напрягатися, щоб не здохнути. Треба писати тільки тоді, коли хочеться і про що хочеться. Не вигадувати щось та не витискувати з себе контент. І, звісно, міксувати його з мемчиками.
Насправді, у мене поступово збільшується кількість ідей по контенту, але з основного, я б виділив: власні думки, новини, технічка (якщо ми говоримо про арбітраж). А також, пости для новачків.
Кожен блог або канал унікальні і захоплюють увагу чимось своїм. Завжди можна писати і про щось просте, але розповідати аудиторії своє бачення і тоді вона підтягнеться та залишиться на каналі.
У мене, як у маркетолога, є свій підхід. Раніше я працювала з Telegram-комʼюніті в інфобізі, а зараз — розвиваю спільноти в ніші nutra та у мультивертикальному медіа.
З мого досвіду, найкраще працює той контент, який закриває конкретні потреби аудиторії. Для цього достатньо якісно проаналізувати, чию увагу ми хочемо привернути. З аналізу одразу народжуються перші теми — і далі вигадувати контент уже набагато простіше. Є чітке розуміння: що ми можемо дати людям і як бути для них корисними. Якщо ж діяти хаотично — це майже гарантовано призведе до вигорання й бажання все закинути. Бо щодня вигадувати контент “з повітря” — складно і неефективно.
Втім, якщо людина просуває свій канал самостійно — їй не обов’язково одразу створювати велику маркетингову стратегію. Достатньо пам’ятати свою ціль і чути аудиторію. Коли фокус саме на цьому — ідеї починають з’являтися самі собою.
І тут головне — не затягувати: зʼявилась ідея — одразу написав пост і випустив у світ.
Головне правило – контент має бути унікальним і живим. Подумай про його унікальність: розказуй про внутрішню кухню, ділись факапами, кейсами, піднімай важливі болючі теми, давай практичні поради, висловлюй свою особисту позицію.
Публікуй те, чого немає на просторах Google – люди залишатимуться з тобою не тому, що читатимуть загальновідому інфо, вони приходять за твоїм досвідом, чесним поглядом і відвертістю.
Міксуй різні формати контенту – лонгріди, опитування, меми, голосові, відео-кругляшки, скрін-кейси, історії з життя, Q&A.
Контент, який “заходить усім”, насправді не чіпляє нікого. Має бути відчуття, що ти серед своїх. Щоб людина читала й ловила себе на думці: “Блін, це про мене”.
Канал вбиває завжди – відсутність позиції. Це, коли боїшся щось сказати, аби нікого не образити. Але так не працює, бо це просто неможливо.
Також “вбивця” – це сухий, бездушний контент. Пам’ятайте, що люди не читають інструкції. Навпаки, вони шукають живу подачу, з емоціями і особистим кутом зору.
Ще одною популярною помилкою залишається страх конфліктів. Якщо боїшся втрутитись у срач або висловитись про ситуацію на ринку, то до тебе поступово зникає цікавість.
І, звісно, імітація активності: постиш, бо “так треба”, а не тому, що є що сказати. Це ніколи не працює.
Адже Telegram – це не платформа, де потрібно всім подобатись. Це місце, де важливо бути собою. І якщо контент чесний, емоційний і змістовний – він завжди знайде свою аудиторію.
Тут все просто. Канал вбиває крінжова реклама, на яку ніхто не відреагує ані позитивно, ані негативно, бо вона просто дратує. А також, прісна подача контенту – ви маєте бути цікаві та самобутні, щоб зібрати навколо себе аудиторію.
Писати для себе, а не для аудиторії. Роби зворотній зв’язок своїм обов’язковим ритуалом. Перевіряй, хто твоя аудиторія, роби опитування, роби войси. І не забувай, що завжди потрібно чути свою аудиторію.
Також головною помилкою є гнатися за кількістю, а не якістю. Купа мертвих підписників = мертва атмосфера. Це не зробить твій канал успішним.
Ще одна помилка – не мати ритму. Ком’юніті — це як м’яз. Якщо його не качати регулярно – атрофується. Рекомендую запускати рекламу, нагадувати про себе в інших чатах. Якщо ти цікавий – до тебе прийдуть.
І, звісно, не треба намагатись бути “універсальним солдатом”. Краще мати вузьку тему і фанатів, ніж широку аудиторію без ідентичності. Тут маєш розуміти, що можна ризикнути і захопити більшу частину аудиторії, але треба завжи памʼятати про стару, яка прийшла до тебе на початку.
Тут все просто. Канали вбиває монолог замість діалогу з аудиторією, а також:
Так, це нормально, що якийсь невеликий % людей відписується. Але це потрібно покривати залученням нової аудиторії.
Контент заради контенту. Знову ж таки – памʼятай про унікальність і незаангажованість. Люди відчувають, коли ти даєш цінність, а де – пишеш пости для галочки. Краще менше, але по суті. І від себе.
Відсутність чату або простору для обговорень = люди не можуть висловитись, поставити питання, побути почутими. Комʼюніті потрібно стимулювати, підтримувати активність.
Забагато реклами, особливо прямої й нерелевантної. Навіть найкрутіший канал можна вбити потоком нецікавої реклами – особливо, якщо вона полається в лоб, без підводки, не відповідає загальній тематиці. Реклама — ок, але має бути баланс.
Можна й анонімно, якщо є характер і зможеш зацікавити людей, але в такому випадку значно важче розвити канал.
Публічність пришвидшує довіру. Тобі не обов’язково ставати медійною мордою, але коли люди бачать, що за словами стоїть реальна людина, вони легше відкриваються.
Особисто я сам не купував рекламу, не гнав підписників, а просто завжди був собою. І, як бачите, цього виявилось достатньо, щоб канал ріс і тримався. Так, для себе я одразу вирішив: мені нема чого приховувати і боятись, бличчя свого я теж не соромлюсь, як і своїх думок. Це звільняє, робить все легшим і одночасно полегшує просування тебе і твого каналу.
Звісно можна робити канал і працювати й анонімно. Це також варіант, який може працювати. Особисто я саме так розвивав канал більше року і все в мене виходило.
Тож, якщо твій контент цікавий, то і люди на нього придуть – анонімно чи ні.
На мою думку, обличчя, звичайно важливе, коли ми говоримо про ведення особистого каналу. Але це не означає, що воно обов’язково має бути публічне.
Я бачив багато блогів які ведуть анонімно і ніхто не знає, хто стоїть за тим чи іншим каналом. Проте в цьому випадку на допомогу виходять позиціонування + експертність.
Деанон має свої плюси. Коли є обличчя, завжди є довіра і привʼязаність саме до людини, бо люди продають людям. Але все можливо, головне бажання. Тож тут вирішувати кожному самостійно, який формат обирати саме для себе.
Звісно з «обличчям» нарощувати комʼюніті буде набагато простіше і швидше. Але спокійно можна і без цього. Спершу компанія може бути анонімом, але якщо регулярно працювати над її просуванням, то згодом вона стане брендом!
В мене є такі кейси — і це супер, бо є багато простору для реалізації ідей, немає табу і за рахунок цього є куди розгулятися і чим привернути увагу аудиторії.
Telegram – це не Instagram. Тут не потрібно світити обличчям, щоб тебе читали. У пріоритеті – думки, позиція, сміливість бути собою.
Більше того – анонімність часто працює на тебе: підігріває інтерес, дає свободу говорити чесно, без підлизувань і фільтрів. Це простір, де можна викривати, казати “незручне”, відкривати очі – і не отримати за це піздюліну (якщо не спалишся, звісно).
Саме такий контент і зачіпає. Його читають і думають: “Нарешті хтось це сказав вголос.” І це створює глибший зв’язок, ніж будь-які обличчя в сторіс. У мене був саме такий досвід. На старті “Жіночого погляду на Гемблінг” я залишалась анонімною – і мені це подобалось. Це дало мені голос і можливість бути собою. Без страху сказати “не те”. Але з часом я зрозуміла: моє імʼя – теж інструмент. Публічність у сфері – це точка довіри і нові можливості: партнерства, колаборації, згадки, події, запрошення, розширення впливу.
Мій головний принцип – це писати, коли є що сказати. Не писати через “план”, не щоб встигнути до 12:00, а тільки тоді, коли реально є думка, досвід, позиція.
Канал – це не креативний марафон і не виступ перед журі. Це мій простір, тут я можу говорити від себе, бути чесним, іноді різким, іноді смішним, але завжди справжнім.
Особисто я не женусь за широтою, мені важлива глибина. Тож ті, кому заходить – залишаються надовго. Ті, кому не зайшло – уходять і це добре, значить, їм це не підходить.
Але головне в тому що, весь сенс – не створювати враження, а довіру.
Пам’ятати про головне – не все відразу. Потрібен час, зусилля, та креативність
щоб збільшити своє ком’юніті. Якщо не зупянитись, то все буде.
Я не будую канали як одностороннє мовлення. Я вмикаю “людину” в собі. Думаю, пишу, помиляюсь, жартую, слухаю. Головне бути собою і твоя аудиторія тебе знайде.
Якщо ти будеш горіти своєю справою, у тебе завжди буде підтримка. Я часто люблю казати, що моє ставлення до аудиторії таке саме, як і тоді коли їх було лише 100 людей, тож я дуже тісно спілкуюсь і памʼятаю кожного активного учасника.
Бути в конекті з аудиторією. Раніше, коли в мене було менше досвіду, то я багато часу витрачала на те, щоб зрозуміти «настрій» аудиторії. Але зараз це чудово можна зрозуміти по показникам.
Я регулярно дивлюся статистику, ми робимо опитування час від часу, аналізуємо, що аудиторії цікаво, а що ні і прагнемо закривати їх забаганки, бути для них корисними, бути з ними в конекті. Це мій принцип.
Моя стратегія завжди була простою – робити по-своєму.
З перших днів “Жіночий погляд на Гемблінг” позиціонувався не як черговий канал про арбітраж, а як перший канал у цій ніші з жіночої точки зору. І саме це стало тригером уваги. Люди зацікавились – бо це інший TOV, інший кут зору.
Я свідомо обрала формат, де ділюсь “внутрянкою”: чесні відгуки на івенти, як виглядає індустрія зсередини, репортажі з конференцій, новини ринку. Це не суха аналітика, не прес-релізи – це особисте бачення, досвід і відкритість. І саме це резонує з людьми.
Щиро кажучи, зараз я приділяю каналу менше уваги, ніж хотілося б – через завантаженість на основних проєктах: PR у Makeberry та розвиток 2B Digital. І я цього не приховую – навпаки, шкодую, бо розумію, як багато ще можна реалізувати через цей канал.
Але планую повернутися в стрій – з новими форматами, колабами, інсайдами. Stay tuned – буде гаряче.
Тож, підсумуємо. Telegram – не просто ще одна платформа. Це місце сили для тих, хто вміє говорити чесно, тримати ритм і не намагатися сподобатись усім одразу. Тут немає алгоритмів, які підрізають крила, немає ланцюгів з охоплень і тіньових банів. Тут усе залежить від тебе – твоєї позиції, голосу, характеру.