Інтерв'ю з Мирославом Лясковцем: про принципи, виклики арбітражу та любов до мотоциклів

Мирослав Лясковець — досвідчений арбітражник та лектор, розповів нам про свій шлях у світі трафіку, відмінності між роботою в наймі та на себе, а також про своє ставлення до конкуренції та навчання інших. Перейдемо до відповідей гостя.

Чому вирішив працювати сам на себе, а не йти в найм?

Моя кар’єра в трафіку почалася у 2017 році, коли я працював таргетологом у компанії. Я пропрацював півтора роки, але зрозумів, що наші цілі не співпадають, тому вирішив йти в самостійну справу. Я не люблю погоджуватися з кимось, тому навіть не заводжу партнерства. Мені приємніше самому контролювати процес і відповідати за результати, без необхідності узгоджувати кожен крок.

Серед всіх арбітражних компаній, до яких ти заїжджав або консультував, де б ти працював, якби не власні курси і команда?

Чесно кажучи, всі компанії, в яких я працював або консультував, чудові. Але з Trident, Traffic One та Space Profit Team я відчуваю якийсь особливий коннект. Це компанії з реально крутою атмосферою, і якщо б не мої власні проекти, я б обрав одну з них.

Ти зараз топовий лектор на конференціях. Чи був у тебе синдром самозванця на самому початку лекторської кар’єри?

Чесно кажучи, я не знав, що таке синдром самозванця, поки не почав шукати інформацію про це. І зараз я розумію, що він все ще є, хоча й не настільки виражений. Можливо, це добре чи погано, але я планую це обговорити з психологом.

Хто твій кумир?

У мене немає конкретного кумира. Я ніколи не був людиною, яка прагне слідувати за кимось. Мені більше подобається брати приклад з різних людей залежно від ситуації.

Чому вирішив навчати інших?

Все почалося з того, що в 2018 році я вперше виступив з доповіддю про Facebook на одній з конференцій. Після виступу до мене підійшло близько 30 людей, і більшість запитували, чи є у мене навчання. Потім я виступав ще кілька разів на різних заходах, і знову отримував ці запити. Тоді я зрозумів, що треба запускати власні курси. Після кількох місяців підготовки методики я анонсував свій перший потік навчання, який зібрав 20 людей. І так це продовжується вже 15 потоків.

Враховуючи якість твоїх курсів, не відчуваєш, що вирощуєш собі конкурентів?

Ні, зовсім ні. Я вважаю, що ми, перш за все, колеги. Справжні конкуренти не тусуються разом на конференціях і не курять кальян з одного мундштука. І так, ми допомагаємо людям входити в цей ринок, а команди отримують нових баєрів, а партнерки — трафік. На ринку стільки офферів, гео, реклів і джерел трафіку, що конкуренція — це більше справа удачі.

Що для тебе краще: тиждень заливати трафік чи один цілий день навчати людей?

Однозначно навчати людей. Мені найбільше подобається, коли люди, які ще вчора нічого не знали, сьогодні вже можуть спілкуватися з тобою на одній мові, обговорюючи спільні теми. Це неймовірно мотивує і дає енергію. Залив трафік — це вже давно стало монотонною роботою, а от навчання — це завжди нові емоції і нові можливості.

Чиї івенти для тебе найкращі та яких чекаєш з нетерпінням?

Найкращі івенти для мене — це заходи від AffHub, SEMPRO, SPT і Не Арбітражника. Я завжди чекаю їх з нетерпінням. Вони дійсно створюють атмосферу, яку хочеться відчути.

Чи є для тебе приклад в арбітражі?

Мій приклад — це мої близькі колеги, з якими я часто зустрічаюся на конференціях. Вони надихають мене і є прикладом для багатьох ситуацій, як життєвих, так і професійних. Це люди, з якими цікаво працювати і обговорювати важливі питання.

Чи натрапляв на скам і наскільки це було серйозно?

Так, одного разу я потрапив на скам на 6000 грн через колл-центри. Але з того часу я став дуже обережним і за останні роки жодних серйозних проблем не виникало. У роботі, як і в житті, завжди важливо зберігати холодний розум і не піддаватися емоціям. Сподіваюся, так і далі буде.

Мирославе, ти працюєш у дуже динамічній сфері. Які три принципи ти виділяєш, які однаково важливі і в роботі, і в житті?

– У мене три ключових принципи: чесність і прозорість, прямота та перфекціонізм.

Я завжди визнаю свої помилки. Якщо десь є “пройоб”, то прямо кажу про це, показую всі цифри і нічого не приховую. Вважаю, що так має бути завжди.

Прямота для мене – це коли можна сказати все прямо в лоб, без “обходів” чи підлаштовування. Це працює і в житті, і в роботі.

А перфекціонізм – моя слабкість і водночас сила. Я прагну, щоб усе було ідеально, навіть у тих дрібницях, які насправді мало на що впливають.

Чи є якась частина арбітражу, яка тобі не подобається?

– Є, і це точно не креативи чи стратегії. Найбільше дратує підготовка до запусків: заведення акаунтів, налаштування проксі. Хоча це і роблять помічники, іноді доводиться втручатися самому. А ще не люблю зводити всілякі звіти. І окремий пункт – відновлення фізичного стану після конференцій. Це справжній виклик для організму.

Твоя кар’єра дійсно вражає. Але чи не заважає це дружбі, особливо з іншими медійними людьми в арбітражі?

– Зовсім ні. Ми рідко обговорюємо робочі моменти з друзями, бо всі розуміють, що робота – це одне, а дружба – інше. Ніхто не пхає носа в чуже, а якщо й обговорюємо щось, то без деталей. Якщо комусь потрібна допомога чи рекомендація – завжди готовий підтримати. Це все на взаємній довірі й повазі.

Ми знаємо, що ти великий фанат мотоциклів. Чи можливо купити твою лояльність за хороший байк?

– Ох, мотоцикли – це моя велика любов. І так, були вже цікаві пропозиції, але поки не продамся. Зараз фокус лише на власних проєктах, і вони для мене важливіші за будь-який байк.

Які країни в топі твоїх бажань для відвідування? Чи думаєш про переїзд?

– Про переїзд – ні. Поки мене нікуди не тягне, навіть з усіма труднощами, які є в Україні.
А от у список країн для подорожей точно входить Америка – цікаво, як там усе влаштовано, плюс у мене там багато друзів. Англія приваблює своєю архітектурою, бізнес-культурою, автомобілями та стилем життя. І третє місце – країна з джунглями, дощами та океаном. Ще не вирішив, яка саме, але вона точно є в моїх мріях.

Дякуємо за цікаву розмову, Мирославе!